У вінницьку школу №26 приїхали учні з Хмельницького і Тернополя. Разом із ними у кабінеті школярі і з інших вінницьких шкіл. Усі вони – юні дебатери.

Міжрегіональний дебатний осінній табір програми “Молодь дебатує” починається із традиційних промови і знайомства, та школярі вже не можуть дочекатися початку дебатів. Вони приїхали сюди, аби показати, чого навчилися за місяці тренувань у своїх школах.

Німецько-український проєкт “Молодь дебатує” реалізовується в Німеччині уже десять років, в Україні – лише чотири. Та школярі, які зараз чекають на початок гри, переважно долучилися до програми лише цього року.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

ДАТИ ДІТЯМ МОЖЛИВІСТЬ ПРОЯВИТИ СЕБЕ

Директорка НВК №9 у Хмельницькому Ірина Томич розповідає, що постійні дебати в її школі запровадили після того, як дві учениці Любов та Вікторія запропонували один раз зіграти. Улітку цього року школа долучилась до проєкту “Молодь дебатує”.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Олена Зарічна, заступниця директора заступниця директора Тернопільської ЗОШ №24

Тернопільські школи №24 та №28 долучилися також нещодавно. Олена Зарічна, заступниця директора Тернопільської ЗОШ №24 та за сумісництвом вчителька біології і хімії, згадує:

“Ми з нашим дебатним клубом брали участь у дебатах у Дніпрі. Там був всесвітній формат шкільних дебатів, але я відчувала, що він не дає дітям повністю розкритися. Саме тоді ми й дізналися про німецько-український формат, до якого майже одразу і долучилися”.

Існує безліч форматів шкільних дебатів, найбільш популярні серед школярів – всесвітній та німецько-український. Спільні в них – наявність власне дискусії та позицій pro (ствердження) і contra (заперечення).

Знайомство

Знайомство

Знайомство

Знайомство

Всесвітній формат передбачає, що в командах є по три учасника, кожен з яких виступає по вісім хвилин. У фінальному раунді один із них також проводить аналіз дебатів та має заключне слово. Складність цього формату в тому, що власну позицію треба обґрунтовувати доволі довго – навіть професійні дебатери не завжди можуть впоратися.

У німецькому форматі тривалість виступу – максимум дві хвилини, у команді – двоє людей. Як пояснюють учителі, у школі легше знайти дітей, які говоритимуть дві хвилини, аніж тих, які зможуть говорити вісім.

“На відміну від агресивного всесвітнього формату, де можна і треба бути емоційним, німецький – толерантний. Ми не кажемо, що аргументи опонента – повна маячня. Ми дякуємо за його/її позицію, але зазначаємо, що наша позиція відмінна. Так само не можна переривати людину”, – каже Олена Зарічна.

У всесвітньому форматі шкільних дебатів переривати учасників можна (і треба). Це може бути частиною стратегії. Так опонент відволікається, збивається з думки і втрачає дорогоцінний час.

Толерантність – особливість німецьких дебатів. Так на фінальному етапі дебатів у Німеччині один учасник претендував на перемогу, але посів третє місце через те, що порівняв опонента з бананом, каже Ірина Томич. Вона переконана, що дебати виховують у школярах звичку до аргументованої та об’єктивної дискусії.

“Дебати у Верховній Раді, наприклад, свідчать, що в нас не розвинені культура спілкування та доведення своєї позиції. Доходить до бійок! У британському парламенті – зразкова картинка того, як це треба робити”, – додає пані Ірина.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Ірина Томич, директорка НВК №9 у Хмельницькому

Не всім дітям вдається приборкати свої емоції – аргументовано вести дебати та ще й поводитися правильно на публіку. Учні можуть розгубитися або розхвилюватися – це не йтиме на користь грі.

Тому вони вчаться. Разом із учителями дебатери вже провели артикуляційну розминку та чекають на розподіл за командами. Вони не будуть у парі зі своїми знайомими.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Артикуляційна розминка

Артикуляційна розминка

Поки щойно сформовані команди готуються до дебатів, усі інші отримують картки для голосування – з їх допомогою можна обрати позицію, яка видаватиметься більш переконливою. Та перемагає не команда, а учасник, який дотримувався всіх правил та аргументовано відстоював свою думку.

ЩО ТАКЕ ДЕБАТИ НІМЕЦЬКОГО ФОРМАТУ

Для дебатерів уже готові місця, таблички з написами “pro” і “contra” та дзвоник, який буде сповіщати про завершення часу. Цього разу журі – самі школярі. Ті, хто не беруть участь у дебатах, судять, а пізніше поміняються ролями з тими, хто дебатує зараз.

Журі отримало таблички з критеріями оцінювання:

  1. Уміння вести розмову
  2. Знання теми
  3. Вміння висловлюватися
  4. Сила переконання

Дебати розпочинаються зі вступного слова учасниці команди “pro”.

“Доброго дня, шановні судді, опоненти і всі присутні в цьому залі. Мене звати Марія, і я – перший спікер команди ствердження. Отже, сьогодні ми дебатуємо на тему “Чи варто обмежити кількість перельотів для однієї людини””.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Журі

Пізніше ми дізнаємося, що особисте ставлення дебатерів до цього питання не збігається з тим, що їм довелося відстоювати під час дебатів. Гра полягає саме в цьому – уміти відсторонитися від власної позиції і прийняти протилежну. Так би мовити, об’єктивно оцінити та проаналізувати питання.

Саме цього навчають учителі під час факультативних занять протягом навчального року. Предмет “Основи критичного мислення” – типове тренування та підготовка до дебатів. Адже в основі дебатів – критичне мислення, і тема дебатерства й дискусії входить до навчального плану цього предмету. “Що заважає мені в план кожного уроку включати дебати з різних тем?”, – риторично запитує Олена Зарічна.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Колега Олени з тернопільської школи №28 Світлана Хом’як викладає англійську. Разом із учителем історії вона також проводить факультативне заняття з основ критичного мислення. Вердикт: діти мають маленький словниковий запас, якого інколи недостатньо, аби відстоювати свою позицію протягом двох хвилин.

Що ж, починаємо представляти наших експертів. Знайомтесь - Маріанна Онуфрик, керівниця ГО "Соціальна Синергія". Її організація розробляла тренажер для вчителів з вивчення МКФ (міжнародної класифікації функціонувань). Саме за цією класифікацією визначаються особливі освітні потреби. Суть в тому, щоб фокусуватись не на проблемах, а саме на потребах. Власне, на форумі вона все пояснить про МКФ. Також Маріанна добре розбирається в реформі інтернатів. Зокрема в тому, які послуги мають бути на рівні громади, аби діти не опинялись у закладах закритого типу (себто інтернатах).

Світлана Хом’як, вчителька англійської мови тернопільської школи №28

Саме тому навчання починають із того, що вчать школярів будувати власну промову та красиво висловлюватися. Окрім того, дебати вимагають певного формату речень. Учні мають знати такі структури: “Я вважаю, що…”, “Тому, що…”, “Наприклад…” та “Отже…”.

“У них є заготовки, вони знають структуру дебатів і самих виступів, але ніколи не знатимуть, що скаже опонент. Тут їм треба вмикатися і правильно реагувати, базуючись на власних знаннях”, – пояснює Світлана.

Аналогічну позицію має і Наталія Фасоля, заступниця директора з виховної роботи, вчителька української мови та літератури у школі №26, яка приймає цю дебатну школу.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Наталія Фасоля, заступниця директора з виховної роботи, вчителька української мови та літератури у школі №26

Її шлях у дебатерство розпочався з Дебатних клубів Вінницької області “Школа молодих спікерів”. Влітку вона організовувала тритижневу дебатну школу для 25-ти учнів із 13-ти шкіл. Сьогодні вона знайома з багатьма форматами шкільних дебатів, але віддає перевагу саме німецькому.

“Чому? В дебатах ми звикли наводити аргументи “за” і “проти”, а німецький формат передбачає створення пропозиції – “є проблема, пропонуємо вирішити її саме так”. Коли учень розуміє, як вирішити ігрову проблему, він може розібратися і з реальною”.

Принаймні він учиться аналізувати почуте і правильно реагувати. У німецькому форматі 20% відповіді учасника команди – аналіз аргументів опонента, що були сказані перед тим. Це привчає слухати і чути співрозмовника.

Наталія розповідає, як учні вчаться привертати увагу глядачів: каверзними запитаннями або “сніжним комом”. Скажімо, якщо комп’ютерні ігри викликають насильство, то де в цей час батьки і чому вони не проводять його разом із дитиною?

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо цеМолодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Для розширення світогляду учнів учителі додають елементи дебатів до звичайних уроків. Наприклад, на уроці української мови можна дебатувати про те, чи потрібен новий український правопис. Це спонукає до більш ґрунтовної підготовки до уроку – не хочеться ж програти однокласнику/-ці.

Практика і робота вдома – це допомагає вдосконалюватися в дебатуванні.

ЯКУ ЦІННІСТЬ ДЕБАТИ МАЮТЬ ДЛЯ УЧНІВ ТА ШКОЛИ

Учні закінчили гру. Приз глядацьких симпатій отримала команда Марії – команда ствердження. Вони виступали за зменшення кількості авіаперельотів на одну людину, а їхні аргументи, на думку аудиторії, лунали переконливіше.

Виходимо разом із ними в коридор, поки журі підраховує бали.

“Чому ви не наполягали на укладенні законів щодо обмеження перельотів?”, – учасник команди заперечення все ще не може перемкнутися.

“Ми наполягали, але ж сам розумієш – толерантність”, – відповідає Марія.

Дебати були палкими, але учасники дотримувалися правил. Тому все виглядало так, ніби вони не дебатують, а просто спілкуються.

“Я ще й була проти, а мусила говорити, що за зменшення кількості перельотів”, – додає напарниця Марії із команди ствердження.

Ірина Томич з усмішкою каже:

“Вони інколи приходять на дебати і кажуть: “Ой, та ми не готувалися взагалі, спали собі спокійно цілу ніч”. А насправді сиділи до ранку. Але вони вам цього не покажуть, щоб продемонструвати, наскільки легко це – брати участь в дебатах і перемагати”.

Молодь дебатує. Як почати дебатувати і навіщо це

Історії усіх вчителів, які привезли своїх учнів у Вінницю на Міжрегіональний дебатний осінній табір “Молодь дебатує”, схожі. Вони переймаються за майбутнє дітей та прагнуть розвивати їхнє критичне мислення, аби в дорослому житті ті мали переваги.

Адже вміти дебатувати означає вміти дискутувати та доносити свою думку.

Валерія Діденко, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото: Євгенія Гулько

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Оригінал матеріалу знаходиться за цим посиланням. Натисніть для перегляду.